Що таке багатозначні слова? Багатозначні, або полісемічні слова — це слова, які мають кілька взаємопов’язаних значень, що виникають на основі подібності форми, функції, розташування або переносного вживання. Саме смисловий зв’язок між значеннями відрізняє багатозначні слова від омонімів. У цій статті зібрано зручний міні-словник багатозначних слів української мови з поясненнями та прикладами, який допоможе краще зрозуміти особливості полісемії й навчитися безпомилково розрізняти різні значення того самого слова.
Багатозначні іменники
- Голова — частина тіла; керівник установи або громади; передня, верхня чи головна частина чогось. Усі значення пов’язані з уявленням про центр керування або верхівку.
- Око — орган зору; пильний нагляд; центральна частина явища або предмета, як-от око бурі. Переносні значення виникли через асоціацію зі спостереженням і круглою формою.
- Рука — верхня кінцівка людини; допомога або підтримка, як у вислові подати руку; почерк, манера виконання, як у вислові рука майстра. Значення об’єднує ідея дії та людської участі.
- Нога — нижня кінцівка; опора меблів чи іншого предмета; частина, що підтримує конструкцію. Усі значення пов’язані з функцією опори.
- Язик — орган у роті; мовна система народу; видовжена рухома частина чогось, наприклад язик полум’я. Перенесення ґрунтується на функції та зовнішній подібності.
- Серце — орган кровообігу; внутрішній світ людини, її почуття; центр або найважливіша частина чогось, як-от серце міста. Значення розвинулися від ідеї життєвого центру.
- Ніс — частина обличчя; передня загострена частина корабля, літака чи взуття; виступ на предметі. Значення пов’язані формою та розташуванням.
- Зуб — кісткове утворення в роті; виступ на пилці, шестерні чи гребені; гострий край. Тут працює перенесення за формою і функцією.
- Шия — частина тіла між головою і тулубом; вузька видовжена частина посудини або інструмента. Значення поєднані подібністю форми.
- Плече — частина тіла; плече важеля в техніці; підтримка в переносному значенні, як у вислові підставити плече. У центрі — ідея опори та прикладання сили.
- Коліно — суглоб ноги; вигин труби, річки чи дороги; покоління в родоводі. Значення розвинулися від уявлення про згин або ланку.
- Хвиля — водяний вал; електромагнітне коливання; раптовий сплеск почуттів або масового явища. Значення пов’язані рухом і поширенням.
- Вікно — отвір у стіні для світла; проміжок між діями чи подіями; елемент інтерфейсу на екрані. Усе це «відкритий простір» або виділена ділянка.
- Сторінка — один бік аркуша; сторінка сайту чи профілю; етап або епізод життя, історії, творчості. Переносне значення виросло з уявлення про окремий фрагмент тексту.
- Гніздо — житло птахів; заглиблення або місце для вставляння деталі, як-от електричне гніздо; осередок родини чи походження, як у вислові родинне гніздо. Спільним є значення місця розміщення.
- Ланцюг — ряд з’єднаних ланок; послідовність подій або міркувань; мережа однотипних закладів. Усі значення будуються на ідеї з’єднаності.
- Вершина — найвища точка гори; найвищий ступінь розвитку; точка геометричної фігури. У центрі — поняття верхньої, крайньої точки.
- Дно — нижня частина посудини чи водойми; найнижчий рівень розвитку, моралі чи стану. Переносне значення спирається на уявлення про найнижчу межу.
- Зерно — насінина; дрібна частка речовини; суть, основна думка, як у вислові зерно істини. Спільною є ідея малого, але суттєвого ядра.
- Вузол — місце, де щось зав’язане; перехрестя шляхів або комунікацій; складне переплетення проблем. Значення поєднує мотив з’єднання та заплутаності.
- Джерело — природний вихід води; початок або причина явища; носій інформації чи ресурсів. Усі значення пов’язані з уявленням про витік, початок.
- Основа — фундамент або опора; головна частина чогось; коренева чи базова частина в граматиці, хімії, математиці. Це слово завжди вказує на те, на чому щось тримається.
- Знак — умовне позначення; ознака або симптом; вияв уваги, як у вислові знак поваги. Усі значення мають спільну функцію повідомляти про щось.
- Образ — зовнішній вигляд або зображення; художній персонаж; уявлення в свідомості; у релігійному вжитку — ікона. Спільним є поняття відтворення або представлення чогось.
- Голос — звук, який створює людина; право висловитися або проголосувати; індивідуальна манера мовлення чи письма автора. Усі значення пов’язані з вираженням себе.
- Школа — навчальний заклад; мистецький, науковий чи професійний напрям; життєвий досвід, як у вислові школа життя. Слово поєднує значення навчання й формування.
- Стіл — предмет меблів; їжа, подана на нього, як у вислові святковий стіл; установа або відділ, як-от довідковий стіл. Розвиток значень іде від місця до функції.
- Коридор — прохід між приміщеннями; дозволений або типовий діапазон значень, як-от ціновий коридор. Спільним є уявлення про обмежений простір між межами.
- Земля — планета; верхній шар земної кори; суша на відміну від води; країна, край, батьківщина. Усі значення пов’язані з уявленням про простір існування людини.
- Перо — пір’їна птаха; писальна частина ручки; знаряддя письма у переносному значенні, як у вислові майстер пера. Значення об’єднує форма і функція.
- Кисть — частина руки; малярський інструмент; гроно дрібних плодів або квітів. Спільною є форма зібраності в пучок.
- Рукав — частина одягу; відгалуження річки; гнучка труба для подачі води чи газу, наприклад пожежний рукав. Усі значення пов’язані з видовженою порожнистою формою.
- Місяць — небесне тіло, супутник Землі; одиниця виміру часу. Друге значення розвинулося з астрономічного спостереження за циклом Місяця.
- Ручка — маленька рука дитини; пристрій для тримання або відкривання, як-от дверна ручка; письмове приладдя. У центрі — функція тримання рукою.
- Крило — орган польоту птаха; частина літака; бічна частина споруди або угруповання. Значення пов’язані з формою й положенням збоку.
- Хвіст — задня частина тіла тварини; хвостова частина літака; кінцева частина чогось; невиконана справа в розмовному мовленні. Спільною є ідея завершальної частини.
- Сонце — небесне світило; джерело тепла й світла в переносному значенні; ласкаве звертання до дорогої людини. Переносне значення спирається на асоціацію з теплом і життям.
- Лінія — риска, смуга; напрям дії чи розвитку; передова лінія; родова або спадкова лінія. Усі значення передають ідею протяжності та послідовності.
- Плата — винагорода за послугу чи працю; грошове відшкодування; наслідок за вчинок, як у вислові плата за помилку. Значення поєднує ідея відплати або компенсації.
- Море — великий водний простір; дуже велика кількість чогось, як у вислові море квітів; широкий емоційний або образний простір, як-от море радості. Перенесення побудоване на враженні безмежності.
- Життя — існування живої істоти; спосіб існування людини чи суспільства; реальна дійсність, протиставлена уяві; пожвавлення, рух. Спільною є ідея активного буття.
- Поле — оброблювана земля; відкритий простір; сфера діяльності, як-от поле дослідження; частина сторінки, бланка чи електронної форми. Значення об’єднує уявлення про відмежований простір.
- Цукор — солодка речовина; у розмовному мовленні — підвищений рівень глюкози в крові, як у вислові високий цукор. Друге значення виникло метонімічно.
- Русло — заглибина, якою тече річка; звичний або правильний напрям розвитку чогось, як у вислові повернути розмову в інше русло. Спільна основа — ідея спрямованого руху.
- Сіль — харчова приправа; найсуттєвіше, найголовніше, як у вислові сіль питання; у хімії — назва класу речовин. У центрі — уявлення про концентровану сутність.
- Ярмо — дерев’яний пристрій для волів; важкий тягар, пригноблення, залежність. Переносне значення виникло з функції примусу й обмеження.
- Новина — щойно отримане повідомлення; щось нове, незвичне для людини; газетний, теле- чи інтернет-матеріал про подію. Основою є ознака новизни.
- Шлях — дорога; спосіб досягнення мети; напрям життєвого або історичного розвитку. Спільна ідея — послідовне просування.
- Золото — дорогоцінний метал; коштовності із золота; те, що має велику цінність, як у вислові не людина, а золото. Перенесення йде від матеріальної цінності до моральної.
- Вінок — сплетена кругла прикраса з квітів чи листя; нагорода або символ пошани; сукупність чогось поєднаного, як у вислові вінок пісень. Спільною є ідея зібраності в єдине ціле.
- Клас — група учнів; розряд або категорія предметів і явищ; рівень майстерності; у розмовному мовленні — щось дуже добре. Значення об’єднує принцип оцінювання та поділу.
- Машина — транспортний засіб; механізм або пристрій; складна система, що працює злагоджено, як у вислові державна машина. Усі значення пов’язані з функцією виконання роботи.
- Вирій — теплі краї, куди відлітають птахи; у фольклорі — казковий далекий край або підземний/потойбічний простір. Друге значення розвинулося на основі міфологічного уявлення.
- Урок — навчальне заняття; повчальний досвід; неприємна подія, що навчила чогось, як у вислові це буде тобі урок. Спільною є функція навчання.
- Душа — внутрішній духовний світ людини; людина як носій почуттів, як у вислові у хаті ні душі; найкраща, найщиріша частина колективу, як-от душа компанії. Значення поєднує уявлення про внутрішню сутність.
- Зірка — небесне світило; відома людина; фігура у формі променів; символ успіху. Переносні значення виникли від образу яскравості.
- Помідор — городня рослина; плід цієї рослини. Це типовий випадок назви рослини й її плоду одним словом.
- Миша — тварина; комп’ютерний пристрій. Друге значення можна вважати полісемічним, бо воно виникло через подібність форми й способу руху.
- Стан — постава або будова тіла; внутрішній, емоційний стан; технічний стан предмета. Усі значення поєднує ідея того, у якому вигляді або положенні щось перебуває.
- Блок — технічний вузол; окрема частина тексту, системи чи інформації. Тут спільним є значення відокремленої функціональної частини цілого.
- Маска — предмет, що закриває обличчя; прихована роль, удавана сутність людини. Переносне значення природно виростає з функції приховування.
- Вогонь — полум’я; внутрішній запал, енергія, пристрасть, як у вислові вогонь в очах; це типовий перехід від прямого значення до переносного.
- Час — тривалість або період; конкретний момент доби чи події; обидва значення поєднує уявлення про часову точку або відтинок.
- Міст — споруда для переходу; зубний міст як конструкція, що з’єднує частини; тут добре видно перенесення за функцією.
- Вал — насип або підвищення; потужна хвиля чи масивний рух чогось; значення пов’язані образом суцільної маси, що насувається.
- Скло — матеріал; шибка або віконне скло як виріб із цього матеріалу; це регулярний метонімічний перехід матеріал → предмет.
- Район — частина міста; адміністративно-територіальна одиниця; обидва значення об’єднані ідеєю відмежованої частини простору.
- Кабінет — кімната для роботи; спеціалізоване приміщення, як-от медичний кабінет; урядовий склад, як у словосполученні Кабінет Міністрів, через перенесення місце → установа/люди.
- План — креслення або схема; намір, послідовність дій, структура уроку чи фільму; усі значення зводяться до впорядкованого задуму.
- Апарат — технічний прилад; система органів або засобів, як-от державний апарат чи мовленнєвий апарат; значення тримає ідея злагодженого механізму.
- Трубка — вузький порожнистий предмет; телефонна трубка; курильна трубка; зв’язок між значеннями спирається на форму й функцію.
- Парк — зона відпочинку; сукупність машин або техніки, як у вислові автомобільний парк; спеціалізована територія, як-от індустріальний парк.
- Підошва — нижня частина взуття; нижня частина гори чи схилу; це прозоре перенесення за розташуванням.
- Світ — всесвіт або людський світ; певна сфера існування, як-от світ тварин; внутрішній світ людини; тут значення розгортаються від загального простору буття.
- Захисник — той, хто захищає; гравець оборони у футболі; адвокат або учасник судового захисту; усі значення пов’язані спільною функцією захисту.
- Тінь — затемнена проекція; слабкий образ, слід або відгомін чогось. Смисловий зв’язок тут тримається на ідеї неповного, невиразного вияву.
- Кора — зовнішній шар дерева; зовнішній шар великих півкуль мозку. Обидва значення об’єднує уявлення про зовнішню оболонку або покрив.
- Мережа — сітка; система взаємопов’язаних елементів, зокрема комп’ютерна або інтернет-мережа. Перенесення базується на подібності структури переплетення й з’єднаності.
- Характер — сукупність рис людини; загальний тон, тип або особливість явища, тексту чи твору. У центрі тут стоїть ідея визначальних ознак.
- Корінь — підземна частина рослини; першопричина чогось; спільна частина споріднених слів; математичне поняття. Усі значення зводяться до основи, початку.
- Ніс — частина обличчя; передня частина судна, літака, черевика чи іншого предмета. Перенесення ґрунтується на формі та розташуванні.
- Стіна — вертикальна частина будівлі; щільна маса чогось, як у вислові стіна дощу; непроникна перешкода. Спільною є ідея відмежування.
- Крапка — маленька цятка; розділовий знак; кінець, завершення чогось, як у вислові на цьому крапка. Переносне значення виникло від функції завершення.
- Слово — мовна одиниця; висловлення, думка; обіцянка, як у вислові дати слово; літературна творчість, як-от майстер слова. Усі значення пов’язані з мовленнєвим вираженням.
- Іспит — перевірка знань; важке життєве випробування. Переносне значення спирається на спільну ідею перевірки.
- Журавель — птах; пристрій біля колодязя; народний танець. Значення пов’язані через подібність форми й асоціативний образ птаха.
- Чайка — птах; поетичне звертання до дівчини або жінки; назва човна в історичному вжитку. Тут працює образне перенесення за легкістю, стрімкістю, зовнішньою подібністю.
- Голка — швацька голка; тонкий загострений елемент рослини, приладу або механізму; у зоологічних назвах — риба-голка. Значення об’єднує форма тонкого гострого предмета.
- Брус — видовжений дерев’яний або металевий матеріал; шматок речовини правильної видовженої форми, як-от брус мила. Друге значення виникло через подібність форми.
Багатозначні дієслова
- Йти — рухатися пішки; відбуватися, тривати, як у вислові дощ іде або час іде; пасувати, личити, як у вислові тобі йде синій колір. Усі значення пов’язані з процесом руху або розвитку.
- Стояти — перебувати у вертикальному положенні; бути розташованим десь; залишатися без змін, як у вислові ціна стоїть. Основа багатозначності — стан фіксованості.
- Вести — супроводжувати когось у русі; керувати процесом, як-от вести урок; спричиняти наслідок, як у вислові це веде до помилки. Усі значення передають ідею спрямування.
- Брати — захоплювати рукою; одержувати, приймати, позичати; охоплювати або впливати, як у вислові сміх бере. Значення поєднані актом привласнення чи охоплення.
- Тримати — утримувати рукою; зберігати при собі; підтримувати певний стан, як-от тримати слово або тримати рівновагу. Спільна ідея — не відпускати, зберігати.
- Виходити — залишати приміщення; з’являтися назовні; походити з чогось, як у вислові виходити з припущення; вдаватися, як-от стаття добре виходить; доглядати хворого до одужання, як у вислові виходити дитину. Усі значення пов’язані з рухом до результату або назовні.
- Розбити — зламати ударом; розділити на частини чи групи; завдати поразки; зруйнувати чиїсь надії, як у вислові розбити серце. Спільним є порушення цілісності.
- Говорити — користуватися мовою; висловлювати думку; свідчити про щось, як-от факти говорять самі за себе; бути характерною ознакою чогось, як у вислові цей вчинок багато говорить про людину. Усі значення зводяться до передавання змісту.
- Плакати — лити сльози; видавати звук, схожий на плач; у переносному мовленні — рясно текти краплями, як у вислові вікна плачуть. Об’єднує образ скорботного виливання.
- Співати — виконувати пісню голосом; звучати мелодійно; про внутрішній стан — радісно відгукуватися, як у вислові душа співає. Спільною є ідея мелодійного звучання.
- Сміятися — виявляти сміх; кепкувати, насміхатися; радісно сяяти, як у вислові очі сміються. Значення пов’язані з емоційним виявом.
- Сіяти — розкидати зерно; поширювати щось, як у вислові сіяти добро або сіяти паніку; випромінювати, як-от очі сіють радість у художньому мовленні. Спільний смисл — розповсюдження.
- Сяяти — яскраво світити; блищати; виявляти сильну радість чи красу, як у вислові обличчя сяє. Усі значення пов’язані з яскравим виявом.
- Кипіти — досягати стану кипіння; вирувати від сильних почуттів; бути сповненим активності, як у вислові робота кипить. Перенесення базується на образі інтенсивного руху.
- Летіти — рухатися в повітрі; швидко мчати; швидко минати, як у вислові час летить; переноситися думками кудись. Спільна основа — стрімкий рух.
- Кришити — ламати на дрібні частини; дрібно різати; руйнувати, нищити, як у вислові кришити ворога. Значення поєднує дія подрібнення.
- Доглядати — наглядати за кимось або чимось; піклуватися; підтримувати належний стан, як-от доглядати сад або доглядати дитину. У центрі — турбота й контроль.
- Вступати — заходити всередину; починати дію чи стан, як у вислові вступати в бій; набувати чинності, як-от закон вступає в силу; ставати членом установи чи організації. Спільна ідея — входження в новий простір або стан.
- Падати — летіти вниз; зменшуватися, як-от падає температура; припадати на певну дату чи звук, як у вислові наголос падає на другий склад. Значення об’єднує рух донизу або перенесення центру.
- Рости — збільшуватися фізично; підвищуватися кількісно, як-от ростуть ціни; розвиватися внутрішньо, як у вислові рости професійно. Усі значення пов’язані зі збільшенням.
- Горіти — палати вогнем; світитися; сильно прагнути чогось, як у вислові горіти роботою. Переносні значення виросли з ідеї інтенсивності.
- Грати — брати участь у грі; виконувати музику; виконувати роль у театрі чи переносно в житті. У центрі — активне відтворення дії за певними правилами.
Багатозначні прикметники
- Гострий — добре ріже або коле; дуже пряний на смак; різкий, напружений, як у вислові гострий конфлікт; швидко небезпечний, як у словосполученні гостра хвороба. Значення пов’язані з інтенсивністю впливу.
- Золотий — зроблений із золота; золотавий за кольором; дуже дорогий, любий, цінний для мовця, як у звертанні золота дитино.
- Теплий — помірно гарячий; щирий, доброзичливий, як у вислові теплі слова; м’який за емоційним тоном або кольором. Перенесення йде від фізичного тепла до психологічного.
- Солодкий — такий, що має смак цукру; приємний для слуху чи почуттів, як-от солодкі слова; ніжний, привабливий запах, як у вислові солодкий аромат. Значення пов’язані з відчуттям приємності.
- Молодий — юний за віком; недавній, новий, ще не зрілий, як-от молоде вино; про місяць — той, що з’явився після молодика. Усі значення об’єднує ідея початкової стадії.
- Темний — позбавлений світла; темного кольору; неясний, незрозумілий; у розмовному мовленні — неосвічений або похмурий. Спільним є образ відсутності світла й ясності.
- Свіжий — щойно виготовлений або не зіпсований; новий, оригінальний, незаїжджений, як у словосполученні свіжа ідея.
- Важкий — великий за вагою; складний для виконання; тяжкий за наслідками або переживанням. Спільна ідея — велика міра навантаження.
- Світлий — добре освітлений; блідий або не темний за кольором; ясний, чистий, радісний у переносному значенні. Усі значення пов’язані з відсутністю темряви.
- Глибокий — значний за глибиною; змістовний, серйозний, як у вислові глибока думка; дуже пізній або інтенсивний, як-от глибока ніч. Основою є ідея проникнення вглиб.
- Легкий — малий за вагою; простий у виконанні; невимушений або поверховий за характером. Значення поєднує відсутність надмірного навантаження.
- М’який — не твердий на дотик; лагідний у поведінці; помірний у впливі, як у вислові м’який клімат. Усі значення об’єднує ослаблена сила дії.
- Сухий — позбавлений вологи; стриманий, беземоційний у мовленні; стислий, без зайвих подробиць, як у вислові сухий виклад. Перенесення виникло від фізичної «несоковитості» до стилістичної.
Отже, багатозначність є природною й важливою рисою української мови, адже саме вона робить мовлення точним, гнучким і образним. Полісемічні слова допомагають передавати різні відтінки значення, називати предмети, явища, дії та почуття за допомогою одного слова в різних контекстах. Розглянувши ці більше 100 багатозначних слів, можна побачити, наскільки тісно пов’язані між собою прямі й переносні значення та як вони формуються на основі подібності форми, функції чи асоціацій. Саме тому багатозначні слова становлять важливу частину лексичного багатства української мови й допомагають краще розуміти її виражальні можливості.
Читайте також: “Довгі слова в українській мові”




