Українська мова протягом століть розвивалася в тісному контакті з багатьма сусідніми мовами. Одним із найпомітніших і найсуперечливіших став вплив російської мови. Він залишив слід не лише в окремих словах, а й у вимові, наголосах, граматиці, діловому стилі та повсякденному мовленні.
Саме тому сьогодні багато українців прагнуть зрозуміти, які слова й конструкції є русизмами, чому вони виникли та як відрізнити справжній росіянізм від звичайного слова, яке просто існує в обох мовах.
Ця стаття — не просто перелік помилок. Це практичний довідник, який допоможе розібратися в природі русизмів, навчитися їх розпізнавати та свідомо користуватися багатством української мови.
Що таке русизми
Русизми (росіянізми) — це слова, мовні конструкції, вимовні особливості або граматичні моделі, що виникли під впливом російської мови та суперечать нормам сучасної української літературної мови.
Русизмом може бути:
- окреме слово;
- сталий вислів;
- граматична конструкція;
- неправильний наголос;
- особливість вимови;
- дослівний переклад російського виразу.
Наприклад:
❌ слідуючий пункт
✅ наступний пункт
❌ приймати участь
✅ брати участь
❌ на протязі року
✅ протягом року
❌ одіяло
✅ ковдра
Водночас не кожне слово, яке має російське походження або існує в російській мові, автоматично є русизмом.
Чим русизм відрізняється від запозичення
Це один із найважливіших моментів.
Багато людей помилково вважають, що будь-яке слово, яке нагадує російське, потрібно викорінювати.
Насправді це не так.
Наприклад:
- вокзал;
- договір;
- область;
- піджак;
- копійка.
Ці слова давно закріплені в українській мові та зафіксовані словниками.
Тому сучасні мовознавці зазвичай називають русизмами не історичні запозичення, а ті мовні елементи, які:
- суперечать сучасній нормі;
- є кальками з російської;
- витісняють питомі українські відповідники.
Росіянізм чи русизм: як правильно?
У сучасному мовознавстві терміни «русизм» і «росіянізм» зазвичай вживають як синоніми. Обидва позначають слова, вислови або мовні конструкції, запозичені з російської мови чи створені під її впливом.
Водночас деякі мовознавці та популяризатори української мови віддають перевагу терміну «росіянізм», вважаючи його точнішим. На їхню думку, слово русизм історично може асоціюватися з Руссю, тоді як росіянізм прямо вказує на джерело запозичення — російську мову.
У сучасних словниках та наукових працях обидві назви залишаються нормативними й широко використовуються паралельно.
Як русизми з’явилися в українській мові
Вплив Російської імперії
Після входження частини українських земель до складу Московського царства та Російської імперії в українську мову почала проникати адміністративна, військова та побутова лексика.
Разом із новими державними інституціями з’явилися слова:
- указ;
- чиновник;
- поміщик;
- приказ;
- посланник.
Частина таких слів закріпилася в мові, інші поступово зникли.
Радянський період
Найсильніший вплив російської мови припадає саме на ХХ століття.
Російська стала мовою:
- державного управління;
- освіти;
- науки;
- армії;
- міжреспубліканського спілкування.
Унаслідок цього багато українців почали буквально перекладати російські конструкції українськими словами.
Саме тоді поширилися:
- приймати участь;
- міроприємство;
- слідуючий;
- на протязі;
- по крайній мірі.
Після відновлення незалежності
Після 1991 року почалося поступове повернення до питомих українських норм. Словники, медіа, освітні проєкти та мовні консультанти почали звертати увагу на кальки й русизми, які раніше вважалися звичними.
Попри активне поширення української мови, російський вплив досі помітний в інтернеті, соціальних мережах та неформальному спілкуванні. Особливо швидко нові слова й вислови поширюються через молодіжний сленг, де поряд з англіцизмами нерідко трапляються кальки та росіянізми, які згодом переходять у повсякденне мовлення.
Основні види русизмів
Російські слова в українській мові можуть проявлятися на різних мовних рівнях.
Лексичні русизми
Це найпоширеніший тип.
До нього належать окремі слова, які потрапили в українське мовлення під впливом російської мови.
| Русизм | Український відповідник |
| получати | отримувати |
| слідуючий | наступний |
| общатися | спілкуватися |
| рішати | вирішувати |
| доказувати | доводити |
| відмічати | зазначати |
| уборка | прибирання |
| заказувати | замовляти |
| площадка | майданчик |
| окружаючий | навколишній |
| переписка | листування |
| міроприємство | захід |
| співпадати | збігатися |
| заключатися | полягати |
| любий (будь-який) | будь-який |
| нужний | потрібний |
| удобний | зручний |
| лишній | зайвий |
| случай | випадок |
| поздравляти | вітати |
Кальки з російської мови
Калька — це буквальний переклад російської конструкції українськими словами.
Саме кальки становлять найбільшу проблему для сучасного мовлення.
| Калька | Правильний варіант |
| приймати участь | брати участь |
| приймати рішення | ухвалювати рішення |
| по крайній мірі | принаймні |
| в кінці кінців | зрештою |
| не дивлячись на | незважаючи на |
| в залежності від | залежно від |
| являється | є |
| мова йде про | йдеться про |
| підняти питання | порушити питання |
| на рахунок цього | щодо цього |
| в дійсності | насправді |
| по можливості | за можливості |
| в основному | переважно |
| по причині | через |
| по закону | за законом |
Фонетичні русизми
Фонетичні русизми пов’язані з вимовою.
Найпоширеніші приклади:
Акання
Російська мова допускає вимову ненаголошеного «о» як «а».
Тому з’являються:
❌ малако
✅ молоко
❌ карова
✅ корова
Надмірне пом’якшення звуків
❌ чєсний
✅ чесний
❌ чьас
✅ час
Російська вимова окремих слів
❌ міліон
✅ мільйон
❌ сімя
✅ сім’я
Акцентуаційні русизми
Іноді російський вплив проявляється через наголос.
| Неправильно | Правильно |
| но́вий | нови́й |
| ста́рий | стари́й |
| середи́на | сере́дина |
| не́нависть | нена́висть |
| оди́надцять | одина́дцять |
Морфологічні русизми
Вони виникають через використання невластивих українській мові словотворчих моделей.
| Русизм | Норма |
| об’ясняти | пояснювати |
| придавати | додавати |
| ігрушка | іграшка |
| напротив | навпроти |
| удержувати | утримувати |
Граматичні русизми
Тут помилка полягає не в слові, а в побудові конструкції.
| Неправильно | Правильно |
| по закону | за законом |
| по причині | через |
| по завершенню | після завершення |
| згідно наказу | згідно з наказом |
| по питанню | щодо питання |
| по темі | щодо теми |
Найпоширеніші русизми в діловому мовленні
Офіційно-діловий стиль є одним із головних джерел кальок.
Особливо часто можна почути:
❌ даний документ
✅ цей документ
❌ являється підставою
✅ є підставою
❌ у відповідності до
✅ відповідно до
❌ по причині відсутності
✅ через відсутність
❌ по завершенню робіт
✅ після завершення робіт
❌ згідно наказу
✅ згідно з наказом
Русизми, які маскуються під правильну українську
Саме вони найчастіше викликають суперечки.
Відносини чи стосунки
Слово «відносини» існує в українській мові.
Але коли йдеться про людей, природніше говорити:
✅ дружні стосунки
✅ сімейні стосунки
Любий чи будь-який
❌ Любий бажаючий може взяти участь.
✅ Будь-який охочий може взяти участь.
Слово «любий» означає дорогий серцю, коханий.
Рахувати чи вважати
❌ Я рахую, що це правильно.
✅ Я вважаю, що це правильно.
Рахують гроші, предмети або людей.
Даний чи цей
❌ У даній статті.
✅ У цій статті.
Вірно чи правильно
Обидва слова існують.
Але:
- правильно виконати завдання;
- вірно служити;
- вірно кохати.
Що не завжди є русизмом
Багато поширених міфів пов’язані саме з цим питанням.
Договір
Цілком нормативне українське слово.
Вокзал
Закріплене словниками та не вважається помилкою.
Область
Нормативна адміністративно-територіальна назва.
Піджак
Також входить до словникового складу української мови.
Копійка
Є літературним словом.
Не варто оголошувати русизмом кожне слово, яке колись могло потрапити в українську через російське посередництво.
Русизми з прийменником «по»
Приклади:
| Неправильно | Правильно |
| по закону | за законом |
| по темі | щодо теми |
| по причині | через |
| по можливості | за можливості |
| по завершенню | після завершення |
| по суботах | щосуботи |
| по власному бажанню | за власним бажанням |
| по питанню | щодо питання |
Чим русизми відрізняються від суржику
Русизм — окреме слово або конструкція.
Суржик — змішування елементів різних мов у межах одного мовлення.
Наприклад:
Я рішив на слідуючій неділі піти на ринок.
Тут уже не один русизм, а елемент суржику.
Русизми в українській класиці
У «Енеїді» Івана Котляревського можна знайти такі росіянізми: вкусний, надежда, ногті, обезьяна, разний.
Багато таких слів і в мові Тараса Шевченка: благодарити, будуще, кровать, лавка («крамниця»), лист («аркуш»), нарошне, настоящий, нащот, оп’ять, отечество, охота («полювання»), первий, положено, получити («одержати»), посідній, потеряти, прочий, случай, стоїти («коштувати»), сутки («доба»), угол, яд.
Однак оцінювати літературу XVIII–XIX століть за сучасними мовними нормами було б неправильно. Такі приклади радше допомагають зрозуміти історію розвитку української мови.
Як самостійно визначити русизм
Якщо ви сумніваєтеся щодо певного слова чи конструкції, скористайтеся простим алгоритмом.
Крок 1
Запитайте себе:
Чи існує природний український відповідник?
Крок 2
Перевірте:
Чи не є цей вислів дослівним перекладом російського?
Крок 3
Звіртеся зі словником.
Крок 4
Подивіться, як це слово використовують сучасні українські медіа та професійні редактори.
Мінісловник найуживаніших русизмів
| Русизм | Український відповідник |
| получати | отримувати |
| слідуючий | наступний |
| являється | є |
| общатися | спілкуватися |
| рішати | вирішувати |
| доказувати | доводити |
| відмічати | зазначати |
| уборка | прибирання |
| заказ | замовлення |
| заказувати | замовляти |
| площадка | майданчик |
| переписка | листування |
| нужний | потрібний |
| удобний | зручний |
| лишній | зайвий |
| случай | випадок |
| поздравляти | вітати |
| співпадати | збігатися |
| любий | будь-який |
| заключатися | полягати |
| по крайній мірі | принаймні |
| по можливості | за можливості |
| не дивлячись на | незважаючи на |
| на рахунок | щодо |
| в дійсності | насправді |
| в кінці кінців | зрештою |
| в залежності від | залежно від |
| мова йде про | йдеться про |
| підняти питання | порушити питання |
| даний | цей |
Висновок
Русизми — це не лише окремі слова, а й мовні звички, які формувалися протягом століть. Уміння помічати їх допомагає краще розуміти особливості української мови та свідомо обирати найточніші мовні засоби. Водночас головною метою є не пошук помилок у чужому мовленні, а розвиток власної мовної культури та впевнене володіння сучасною українською мовою. Дбайливе ставлення до мови допомагає не лише уникати помилок, а й точніше висловлювати думки українською.
